Прикметник

Прикметник

• Прикметник — це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?

Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми властивостями (білявий, стрункий, веселий), за просторовими й часовими відношеннями (далекий, ранній).

      

• Прикметник має 3 розряди за значенням:

1. Якісні (ознаки предмета, що можуть проявлятися більшою чи меншою мірою):
кмітливий – кмітливіший — найкмітливіший.
2. Відносні (ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин):
бурштинове (намисто), осінній (день), перелітні (птахи).
3. Присвійні (вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?:
мамина (казка), батьків (сміх), ведмежий (барліг).

•   Якісні прикметники мають повну та коротку форму (рясний — рясен, повний – повен, зелений - зелен).

     

• Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.

1. Вищий ступінь.
     • Проста форма (за допомогою -іш-, -ш-). добрий — добріший.
     • Складена форма (за допомогою слів більш або менш).добрий — більш добрий.
2. Найвищий ступінь.
     • Проста форма (за допомогою най-, ок-, що- та прикметника вищого ступеня). щонайдобріший.
     • Складена форма (за допомогою слів найбільш, найменш або від усіх, над усе та прикметника вищого ступеня). найбільш добрий,добріший над усе.

                                                           Тренувальні вправи

1. Продовжіть речення. Морфологія – це…

А) словниковий склад мови;                               

Б) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;

В) розділ науки про мову, що вивчає речення;     

Г) розділ науки про мову, що вивчає морфемний склад мови.

2. З′ясуйте, у якому рядку всі прикметники належать до одного розряду:

А) нічний, гірський, науковий, Надійчин, довгий;                     Б) батьків, сестрин, Софіїн, дідів, Тарасів;

В) дерев′яний, паперовий, лагідний, братів, чарівний;              Г) Маріїн, батьківський, зелений, земляний.

3. З′ясуйте, у якому рядку при утворенні вищого ступеня у всіх прикметниках відбуваються звукові зміни приголосних:

А) легкий, боязкий, ковзкий, різний;                         Б) довгий, тугий, важкий, в′язкий;

В) близький, низький, дорогий, вузький;                  Г) рідний, веселий, вузький, природний.

4. До якісних належать усі слова в рядку:

А) сучасний, чесний, громоподібний;           Б) дідівський, лункий, приязний;        

В) гостинний; кольоровий, умілий;                Г) давній, серйозний, нагальний.                    

Д) здоровенний, зависокий, гнідий.

5. До відносних належать усі прикметники варіанта:

А) молочний, комп’ютерний, голий;            Б) триколірний, прохолодний, річковий;

В) колективний, заочний, біологічний;         Г) систематичний, окремий, веселий;

Д) докладний, музейний, сіруватий.

6. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку

А) якнайтепліший, щонайвужчий, пречесніший;                

Б) найменш білявий, найтовстіший, менш свіжий;

В) знесиленіший, найбільш суворий, відважніший;            

Г) ліпший, найбільш упевнений, молодший за всіх;

Д) щонайкращий, більш грамотний, самий вагомий;

7. Відредагуйте речення.

1) Комп′ютеризація – найбільш характерніша ознака нашого часу.

2) Найбільш дотепнішим був виступ ліцеїстів.

3) Самі передові фермерські господарства одержали високий урожай зернових.

4) Я тепер дивлюся на все другими очима.

5) У другий раз будеш розумнішим.

8. Зробіть морфологічний розбір прикметників.

Вдень, важко розпластавши на мокрих зморених очеретах крила, шерхло дихала порепаними губами гаряча юга, почали на плавні падати грози.

Схема морфологічного розбору прикметника

1. Початкова форма (ч.р. одн.).
2. На яке питання відповідає в реченні?
3. Розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний.
4. Форма: повна чи коротка.
5. Для якісних – ступінь порівняння (проста і складена форма вищого і найвищого ступенів).
6. Група: тверда або м’яка (зверну увагу на приголосний, на який закінчується основа слова!).
7. Рід, число, відмінок.
8. Спосіб творення, якщо слово похідне ( для цього варто згадати морфеміку!).
9. Особливості правопису.
10. Синтаксична роль у реченні.

Складносурядне речення та розділові знаки у ньому

                                                        

                 Складносурядне речення та розділові знаки у ньому

Опрацювавши цей розділ, ви навчитеся:
·       знаходити в тексті складносурядні речення;
·       отримаєте знання про розділові знаки, що ставляться між частинами складносурядного речення та зможете їх обґрунтовувати;
·       здобудете вміння й навички аналізувати складносурядні.

• Пригадайте, яке речення називається складним?

І. За будовою речення поділяється на:
   -        просте ( 1 граматична основа);
   -        складне ( 2 і більше граматичних основ).
ІІ. За способом поєднання простих речень  розрізняють такі види складних речень:  
   -    складні сполучникові;
   -        складні безсполучникрві;
   -        складні речення з різними видами зв’язку.
ІІІ. У свою чергу сполучникові речення поділяються на:
                 -     складносурядні;
                 -     складнопідрядні.
                                                             
Складносурядне речення - один із видів сполучникових складних речень, частини якого поєднуються за допомогою сурядних сполучників як синтаксично незалежні, рівноправні компоненти.

•  Пригадайте сполучники сурядності

Розряди сурядних сполучників:

• Єднальні сполучники:і, й, та (і),ні - ні
• Протиставні сполучники:а, але, проте, зате, однак, та (але)
• Розділові сполучники:або, чи, хоч,то – то, чи – чи,хоч – хоч,не то – не то, або- або

Прості речення, що входять у складносурядне, відокремлюються
одне від одного комою, тире та крапою з комою.
     [ - = ], але [ - = ].           [ - = ] - і [  = ].            [ - = ]; та[ - = ].

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ між двома частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(й), та(=і), або, чи(=або), якщо:
1) обидві частини мають якесь спільне слово, яке стоїть на початку всього речення: Тількибатько зажуриться й мати засумує. На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні.

2) це речення питальне, спонукальне або окличне: Хай наші спогади вщухають і оживають сподівання.

ТИРЕ ставиться між двома частинами складносурядного речення, якщо друга частина виражає висновок, наслідок, раптовість, несподіваність і вимовляється з помітним піднесенням тону: Дощ пройшов – і Київ зеленіє. Несподіваний ривок – і ми відриваємося від землі.
КРАПКА З КОМОЮ ставиться між двома частинами складносурядного речення, якщо в них є свої розділові знаки або ці частини далекі за змістом.

УВАГА!
Часто плутають прості речення, що мають однорідні члени (особливо присудки), із складносурядними реченнями, бо ті й ті мають сурядний зв’язок. Щоб уникнути цього, слід починати синтаксичний розбір речення з визначення граматичних основ. Якщо граматична основа одна, то речення просте з однорідними членами: Тече вода в синє море, та не витікає  (дане речення просте, ускладнене однорідними присудками). В моїй душі лунає мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (речення складне, бо має дві граматичні основи: 1) лунає мелодія; 2) я чую).

                                                  ЧАС ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ!
    Виконайте тестові завдання.
   1. Яке з поданих речень є складносурядним?
А Ніколи не думайте, що ви все знаєте (І. Павлов).
Б І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім'ї (О. Гончар).
В Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.
Г Останній лист він пробіг за якусь мить, але зразу ж, не відкладаючи, перечитав його повільно.(Є. Гуцало).
Ґ Милуюся мовою, як мати немовлям. (С. Коваль).
   2. У якому варіанті тире вжито між частинами складносурядного речення?
А Не воли йдуть поважно ланами — од машин далина загула          (А. Малишко).
Б Любиш їсти калачі — не сиди на печі (Нар. творчість).
В Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит — все резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (О. Гончар).
Г Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її (К. Ушинський).
   3. У яких складносурядних реченнях не треба ставити кому перед виділеним сполучником?
А Ніч і тиша (Леся Українка).
Б Далеко лунали слова «Заповіту» і кінця-краю не було цим людським потокам і луна від пісні здавалася мені найгучнішою (О. Іваненко).
В Море було синє, аж чорне а небо сіре і на ньому проступили зорі (Ю. Мушкетик).
Г Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав дзвін (О. Васильківський).
   4. У якому варіанті перед виділеним сполучником треба ставити тире?
А Змахне котрийсь глухар крилами, збудить співом своїм сонний ще ліс і знову тихо (Д. Міщенко).
Б Повітря давно посухішало й запахи в повітрі також посохли          (Є. Гуцало).
В Павутинки бабиного літа пропливли, наче химерний літальний засіб із незнаної цивілізації осені й на ньому пролетіли невидимі посланці осені, її причаєні інопланетяни (Є. Гуцало).
Г Верболози ще зелені  і кора їхня не гірчить повітря осіннім віддихом (О. Васильківський).