Дещо про числівник

Числівник - самостійна частина мови, що означає кількість або порядок предметів при лічбі, відповідає на питання «скільки?» або «котрий?».

·         Як розрізнити числівник та інші частини мови з числовим значенням?

Порівняймо числівники та схожі на них інші частини мови та вставні слова:

Числівники («скільки?» «котрий?»)	Іменники («що?»)	Прикметники («який?»)	Прислівники («як?» «наскільки?» «скільки разів?»)	Дієслова (що робити?)
Два, десять, сто, двоє, півтора, одна сьома, перший, сьомий та ін.	Одиниця, двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть	Триповерховий, поодинокий, окремий, парний	Вдвоє, двічі	Подвоїти, розполовинити

ВІДМІНКОВІ ФОРМИ ЧИСЛІВНИКІВ.

УЗГОДЖЕННЯ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

1. Числівники ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ вимагають від іменників форми називного відмінка множини: три подарунки, два хлопці, три студенти тощо. 

АЛЕ родовий відмінок вживають, якщо:

а) іменники мають суфікс -анин-, -янин-, -ин-: два громадянина, два селянина, два болгарина;

в) іменник означає парний предмет: два плеча, три вуха, чотири ока.

2. Числівники від П’ЯТИ і далі вживають з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять сторінок, дев’ять задач, тисяча двісті кілометрів, п’ять грамів, вісім днів.

3. Якщо кількісний числівник складається з кількох слів, то іменник при ньому вживають у тій формі, якої вимагає останнє слово: 22 тонни, 48 тонн, 50 грамів.

4. У поєднанні з дробовими числівниками іменник незмінно стоїть у родовому відмінку однини: одна третя доби, одна восьма кілограма, півтора метра, півтори години, півтора року.

З числівником півтораста – у родовому відмінку множини: півтораста кілометрів. 

5. Числівник ОБОЄ можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та йдіть обоє» (Т. Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка).

6. Для офіційно-ділового стилю мовлення вживання збірних числівників є винятковим та недопустимим явищем. Їх не можна поєднувати з іменниками на позначення високих та офіційних осіб: п’ять президентів, а не п’ятеро президентів; три професори, а не троє професорів.

7. У датах назви місяців незмінно стоять у родовому відмінку: десяте жовтня, до десятого жовтня, перед десятим жовтня...

8. Іменники у поєднанні з числівниками ТИСЯЧА, МІЛЬЙОН, МІЛЬЯРД під час відмінювання незмінно стоять у родовому відмінку: тисяча хлопців, тисячі хлопців, тисячею хлопців...

ПРАВОПИС ЧИСЛІВНИКІВ

1. Складні іменники та прикметники, утворені від числівників, пишуть разом: сорокаріччя, чотирикутник, п’ятдесятирічний, десятиповерховий, півторагодинний, стодвадцятип’ятирічний, двохсотріччя.

2. На початку складних слів числівники 1, 2, 3, 4 мають форми одно-, дво-, три-, чотири- або одно-, двох-, трьох-, чотирьох-.

·        Форми числівників дво-, три-, чотири- вживають, коли наступна частина починається з приголосного: двогодинний, двоповерховий, триденний, трипроцентний, триразовий, чотиримісячний, двоярусний, дворазовий, двосторонній, дворічний, чотиризначний, тримісний.

·        Числівникові форми двох-, трьох-, чотирьох- вживають, якщо наступна частина починається з голосного: двохактний, чотирьохосьовий, трьохосновний, двохатомний, двохелементний.

Під впливом російської мови ми вживаємо чимало калькованих словосполучень з числівниками:

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
Хай це зробить хтось другий.	Хай це зробить хтось інший.
Пара слів	Декілька слів
Трамваї їздять один за другим	Трамваї їздять один за одним
Сказати в двох словах	Сказати двома словами
В двох кілометрах від села	За два кілометри від села
Біля двох кілометрів	Близько двох кілометрів
Два роки назад	Два роки тому

Запам’ятайте! В українській мові годину завжди вказуємо порядковим числівником (сьома, восьма…), а хвилини і секунди - уже кількісним (двадцять п’ять, десять…).
Щоб дізнатися про час, ЗАВЖДИ питайте так:
Котра зараз година?
О котрій годині?

А тепер, як правильно відповідати на питання про час.
10.00
• Рівно десята година.
• Десята година рівно.
10.10
• Десята (година) десять (хвилин).
• Десять хвилин по десятій.
• Десять хвилин на одинадцяту.
10.30
• Десята (година) тридцять (хвилин).
• Пів на одинадцяту.
10.40
• Десята (година) сорок (хвилин).
• За двадцять (хвилин) одинадцята.
• Двадцять (хвилин) до одинадцятої.
Казати НЕ МОЖНА:
• пів першої;
• вісім двадцять п’ять;
• без десяти восьма;
• п’ять хвилин восьмої;
• в десятій годині.

 Час перевірити свої знання

1.     Визнач речення, у якому числівник узгоджено правильно:

А Завезли сто сорок чотири комп’ютера.
Б Цей показник збільшився в півтора рази.
В Пройти два з половиною кілометра.
Г усі правильні
Д жодного правильного

2. Правильно поєднано числівники з іменниками в рядку:

А вісім відсотків
Б чотири очки
В півтора рази
Г тридцять чотири дерев
Д триста п’ятдесят грами

3. Правильно поєднано числівники з іменниками в рядку:

А два з половиною томів
Б два тижня
В дві десятих відсотків
Г два підручники
Д два заручника

4.  Числівник вжито в реченні

А Сотник знав, що Микола Джеря ще раз підніме на нього серпа й боявся цього.
Б Козацька сотня розтанула в пітьмі.
В „Артек” був багатоголосим, цього року він розмовляв ста мовами світу.
Г З-поміж альпіністів лише одиниці змогли подолати цей маршрут.
Д Мільйонам треба світла, волі, які дають наснагу й віру в майбуття.

5. Усі слова є числівниками в рядку

      А один, одинадцять, шість, двійка
      Б єдиний, дві другі, вісім, п’ятірка
      В одиниця, чотири, сотенний, дванадцять
      Г одні, десяток, десятка, три
      Д одним, п’ять, кільканадцять, п’ятеро 

6. Позначте рядок, усі словосполучення в якому утворені правильно:
      А два дні, три олівця, чотири пенали;
      Б чотири портфеля, п'ять робітників, десятеро хлопців;
      В три п'ятих метрів, троє казок, два кошики;
      Г п'ять сьомих кілометра, семеро курчат, дванадцять книжок. 

7. Позначте речення, у якому час позначено неправильно:
      А Нарада почалася о чотирнадцятій.
      Б Зустріч призначено на п'ять тридцять.
      В Вистава закінчилася за чверть до дев'ятої.
      Г. зараз за десять третя

 

Односкладні речення

ОДНОСКЛАДНІ  РЕЧЕННЯ

·       Спочатку давайте згадаємо, що називається простим реченням, адже інформація, про яку піде мова, стосується простого речення.

ПРОСТЕ  РЕЧЕННЯ – речення, яке має один предикативний центр (граматичну основу).

Як ви ще не забули, граматична основа – стрижень речення, його ядро – складається із головних членів речення - підмета і присудка.

Речення, граматична основа якого складається із двох головних членів речення ( підмет + присудок), називається ДВОСКЛАДНИМ : Іван приїхав до Києва. Ми засмагаємо під сонцем.

За обставини, коли граматична основа складатиметься лише з одного головного члена (або підмета, або присудка), - речення буде ОДНОСКЛАДНИМ:  Блискавка! Світає. Мені весело. Не слід так робити.

        

Односкладне речення не потребує поповнення структури другим головним членом. Такі речення є повними.

Залежно від способу вираження головного члена односкладні поділяються на ДІЄСЛІВНІ (наявний лише присудок) та ІМЕННІ (НАЗИВНІ) (наявний лише підмет).

        

·            Краще ознайомитися з видами односкладних речень

вам допоможе таблиця

Вид односкладного речення	Головний член	Чим виражений головний член речення	Приклади
НАЗИВНЕ (ІМЕННЕ)	Підмет	Іменник і називному відмінку	Вечір.  Рожеві сосни…  Арфа вечорова.
БЕЗОСОБОВЕ	Присудок	- Безособовим дієсловом, - особовим дієсловом у  безособовому значенні; - дієслівними формами                   на -но, -то; - неозначеною формою дієслова (інфінітивом); - прислівником тощо.	Хворого морозило. У вікні світилося. Книгу прочитано. Твір написано. Писати тільки правду. Не треба думати мізерно
ОЗНАЧЕНО - ОСОБОВЕ	Присудок	Дієсловом у формі 1-ї чи 2-ї особи однини і множини теперішнього часу дійсного або наказового способу	Люблю тебе, високе наше небо. Вітаю тебе зі святом! Подаруй мені квітку надії.
НЕОЗНАЧЕНО – ОСОБОВЕ	Присудок	Дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу чи у формі множини минулого часу	Оголосили перерву. Цілий рік про це й говорили.
УЗАНАЛЬНЕНО - ОСОБОВЕ	Присудок	Дієсловом 2-ї особи однини теперішнього часу або майбутнього часу	Шилом моря не нагрієш (Нар. Тв.)

Перевір свої знання

·       Визнач, чим виражений головний член речення.

·       З’ясуй, до якого виду односкладних речень відносяться подані синтаксичні конструкції.

1. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр… (М.Рильський)

2. Мені стало прикро.

3. Не берися не за своє діло. (Нар. тв.)

4. На вулицях, нагрітих за день, було не холодно. (Ю.Яновський)

5. Гей, люди, слухайте всі! (А.Головко)

6. Просять тебе не втручатися в мої особисті справи. (А.Головко)

7. Любий дідусю, пишу тобі цього листа в останній раз.

8. Весною в селі встають рано. (Г.Тютюнник)

9. Хліб – сіль їж, а правду ріж. (Нар. тв.)

Історично - мемуарна проза. Козацькі літописи

Тема. Історично-мемуарна проза. Козацькі літописи.

           «Історія Русів»

Мета: ознайомитися із змістом, жанрами та ідейно-художніми особливостями історично-мемуарної прози; розвивати навички аналізу та узагальнення навчального матеріалу, вміння використовувати міжпредметні зв’язки; ви­ховувати повагу до історичного минулого на­шого народу, почуття патріотизму.

Теорія літератури: літопис.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Найгероїчнішою добою в історії українського народу була козаччина. До нас дійшли не лише документи цієї доби, а й літописи, які представляють події очима очевидців, оспівують козацькі подвиги чи невдачі, думи та споді­вання.

Гадаю, вам буде цікаво доторкнутися до творчості козацьких письменників-самовидців. А козацькі часи стануть для вас ближчими й зрозумілішими завдяки художнім свідченням давніх письменників — літописців.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Початок літописання на Русі припадає на Х століття. Найвідоміші твори цього часу: «Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис».

·       Згадайте,  що називається літописом? Хто їх створював?

     

      АВТОРИ  ЛІТОПИСІВ – ЛІТОПИСЦІ – розповідали про ті історичні факти, свідками або учасниками яких вони були самі.

Чому, запитаєте ви, літописи, в яких основна увага зосереджена на історичних подіях, вивчаються на уроках літератури?

Виявляється, описуючи історичні факти, літописці вміщували легенди і перекази до своїх «шедеврів».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального мате­ріалу

У добу бароко до художньої літератури відносили й такі жанри, як проповідь та історіографія (історичні праці про певну епоху).

Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи.

·       Подумай, чому літописи цього часу називалися козацькими?

·         КОЗАЦЬКІ  ЛІТОПИСИ – розповіді про події, які пов’язані з історією козацтва.

·         Писалися переважно освіченими людьми, вихідцями з козацької старшини.

·         Основним джерелом козацьких літописів були спогади самих авторів.

 ·       Ознайомся з матеріалом підручника стор. 92-95

Або звернися до електронної адреси https://uk.wikipedia.org

·       На основі засвоєного матеріалу заповни таблицю:

Характерис- тика твору	«ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ»	«ЛІТОПИС ГРИГОРІЯ ГРАБЯНКИ»	«ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА»
Часові межі літопису
Автор
Теми
Мотиви, ідея

·       Дізнайся більне про анонімний твір «Історію русів».

Вихід «Історії русів» з друку був закономірним та історично зумовленим — в епоху занепаду національної свідомості треба було нагадати українцям про їхні історичні корені, героїчні ді­яння, розповісти сучасникам, що їхні пращури-козаки прагнули звільнитися від «рабства і презренія»; що вони боролися за те, аби «не бути рабами неключними і скотом несмисленним».

«Істо́рія Ру́сів» — твір української національно-політичної думки початку ХІХ століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року.

«Історія Русів» має дві головні ідеї.

По – перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією.

По-друге, вона наголошує історичну цілісність русів (українців) від середньовічної Київської Русі до недавньої тоді Козацької держави.

         Писана «Історія Русів» російською мовою з великим домішком українізмів.

Історичні достовірні факти переплітаються з художнім домислом, допущено чимало неточностей і помилкових тверджень. Це пояснюється тим, що автор широко використовував розповіді учасників визвольної війни, народні перекази, легенди, думи, не перевіряючи достовірності.

·       Є бажання ознайомитися із повним змістом «Історії Русів»? У тебе є така можливість.  Переклад українською мовою здійснив Іван Драч.

     Текст вміщено на сайті: http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

·       Спробуй дати відповіді на питання:

1.    Чому літописи називаються козацькими?

2.     Хто є автором козацьких літописів?

3.     Що тобі відомо про «Історію Русів»?

4.     Чи можна довіряти історичним фактам, які згадуються і зображуються в «Історії Русів»?

V. Домашнє завдання

1.     Опрацюй матеріал підручника стор. 92-100 (Українська література: підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Василь Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – 368 с.)

2.     Виконай завдання у зошиті.

·      Назви найбільш відомі козацькі літописи. Чим різняться ці твори, і що їх об’єднує?

3.     Дай розгорнуту відповідь на питання:

·    Образи яких гетьманів зображено в «Історії Русів»? Якими вони постають у творі?